Повчання Ісуса про молитву
(Мт. 6:9-15)
1Якось Ісус молився у віддаленому місці, та коли Він закінчив, один із учнів сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися. Адже й Іоан навчав цього своїх учнів». 2Тоді Ісус відповів: «Коли молитеся, кажіть так:
„Отче наш [Небесний],
хай святиться ім’я Твоє.
Нехай прийде Царство Твоє.
[Нехай буде воля Твоя,
як на Землі, так і на Небі].
3Дай нам наш хліб щоденний.
4Прости гріхи наші, як ми прощаємо тим,
хто завинив перед нами.
І не введи нас у спокусу,
[а спаси від лукавого]”».
Просіть Отця Небесного
(Мт. 7:7-11)
5По тому Ісус додав: «Уявіть собі, що ви маєте друга й приходите до нього опівночі з проханням: „Друже, позич мені три хлібини. 6До мене щойно прийшов один із друзів. Він з дороги, а я не маю чим пригостити його”. 7І уявіть, що ваш друг відповідає вам з-за дверей: „Відчепися! Двері замкнуті. Мої діти і я вже в ліжку. Не вставати ж мені тепер, аби щось там тобі дати!”
8Істинно кажу вам: хоч він і не підведеться, щоб дати вам хліб заради вашої дружби, але встане й дасть те, що ви просите, якщо будете наполегливі.
9То ж кажу вам: просіть, і Бог дасть вам, шукайте і знайдете, стукайте і вам відчинять. 10Бо кожен, хто просить — отримає; хто шукає — знайде, а двері завжди відчиняться тим, хто стукає.
11Чи є такий батько, який дасть сину гадюку, коли той проситиме риби? 12Якщо ж син яйце проситиме, то чи дасть йому батько скорпіона? Ніколи! 13Отже, коли ви, лихі й недобрі люди, знаєте, як зробити добрий дарунок дітям своїм, то наскільки ж вірніше те, що Отець Небесний обдарує Духом Святим усіх, хто просить!»
Влада Ісусова — від Бога
(Мт. 12:22-30; Мк. 3:20-27)
14Одного разу Ісус вигнав нечистого духа з чоловіка, який був німим. Сталося так, що коли нечистий вийшов із німого, той почав говорити. Натовп навколо був вражений. 15Але деякі з натовпу казали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула, володаря демонів!»
16Деякі інші, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа. 17Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине. І розвалиться та родина, що поділена сама проти себе. 18Якщо сатана воюватиме супроти самого себе (як ви кажете), як тоді встоїть його царство? Я питаю про це тому, що ви кажете, ніби Я виганяю нечистих владою Вельзевула. 19А якщо Я виганяю нечистих силою Вельзевула, то чиєю владою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими! 20З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих Божою силою, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.
21Коли дужий і добре озброєний чоловік стереже свій маєток, тоді майно його в безпеці. 22Та якщо раптом хтось дужчий нападе й переможе, то забере собі зброю й обладунки, на які господар розраховував, щоб захистити себе, і зробить з ними все, що йому забажається.
23Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає».
Про порожню людину
(Мт. 12:43-45)
24«Коли нечистий дух виходить із людини, він блукає пустелями, шукаючи спочинку. І не знайшовши, говорить: „Я повернуся до своєї домівки, що полишив”. 25Отже, він повертається і знаходить місце своє виметеним і прибраним. 26Тоді він іде й приводить сімох інших духів, іще гірших за себе. Вони всі заходять і живуть там, тож тій людині стає ще гірше, ніж було спершу».
Блаженний, хто слухає Слово Боже
27І от коли Він усе це говорив, одна жінка з натовпу раптом вигукнула Йому: «Блаженне черево, що народило Тебе, і груди, що годували Тебе!» 28Та Він відповів: «Ліпше сказати: блаженний той, хто слухає Слово Боже й дотримується його!»
Деякі люди не вірять владі Ісуса
(Мт. 12:38-42; Мк. 8:12)
29Оскільки натовп зростав, Ісус почав говорити: «Тільки лихе та невірне покоління шукає знамення, та ніякого знамення не буде здійснено, аби їм щось довести, крім знамення пророка Йони. 30Бо так само, як Йона був знаменням для ниневитян, так і Син Людський буде знаменням для цього покоління.
31В Судний День цариця Півдня стане проти людей цього покоління й засудить їх, бо вона сама прийшла здалеку, щоб послухати мудрості Соломонової. А тут є Хтось величніший ніж Соломон. 32Люди Ниневії стануть на Суді проти цього покоління й засудять його, бо вони розкаялися у відповідь на проповіді Йони. А тут же є Хтось величніший ніж Йона».
Живіть у світлі
(Мт. 5:15; 6:22-23)
33«Ніхто не ставить запалений світильник у таємному місці або під перевернуту посудину. Навпаки, його ставлять на підставку, щоб кожен, хто зайде в приміщення, бачив світло. 34Око — єдине джерело світла для тіла. Отже, якщо ви бачите людину, та бажаєте допомогти їй, то й усе тіло ваше буде наповнене світлом. Але якщо ви дивитеся на людину егоїстично, то й усе тіло ваше буде в темряві. 35Тож стережіться, щоб світло в вас не перетворилося на темряву! 36Якщо ж усе тіло ваше сповнене світла, і не має темних закутків, то буде так, ніби світильник осяяв вас своїм промінням».
Ісус викриває фарисеїв
(Мт. 23:1-36; Мк. 12:38-40; Лк. 20:45-47)
37Коли Ісус замовк, один з фарисеїв запросив Його пообідати разом. Ісус увійшов до його оселі й зайняв місце за столом. 38Фарисей побачив, що Ісус не омив руки перед їжею, й здивувався.
39Та Господь сказав йому: «Ви, фарисеї, миєте чаші й тарілки ззовні, але зсередини ви повні жадоби й лиха. 40Нерозумні! Чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє? 41Намагайтеся очистити себе зсередини. Не обминайте бідних, та буде вам повне очищення. 42Та горе вам, фарисеї, бо віддаєте десятину з рути, м’яти і всяких інших садових рослин, але оминаєте Закон і любов до Бога. Але ж саме Закон і любов до Господа повинні бути головними. Слід виконувати головніше, не забуваючи й про інше.
43Горе вам, фарисеї, бо любите ви займати найпочесніші місця в синагогах, любите, щоб вас шанобливо вітали на базарах. 44Горе вам, бо ви, як непомічені могили — люди зверху ходять по них і не знають цього».
Ісус викриває законників
45Вислухавши всі ці слова, один із законників озвався: «Вчителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш».
46Ісус відповів: «Горе й вам, законники, бо ви встановлюєте суворі правила, котрих важко дотримуватися, та звалюєте на людей цей непосильний тягар, а самі й пальцем не поворухнете, щоб полегшити ту ношу. 47Горе вам, бо ви будуєте могили пророкам, але це ж ваші пращури вбили їх. 48Тож ви засвідчуєте свою згоду з діями ваших предків, бо вони вбивали, а ви будуєте могили.
49Щодо цього, то мудрість Божа також твердила: „Я пошлю до них пророків і апостолів, і декого з них люди вб’ють, а інших переслідуватимуть”. 50-51Тож цей рід заплатить за кров усіх пророків, пролиту з часів створення світу — від крові Авеля до крові Захарії, вбитого між вівтарем та храмом Божим. Так, кажу вам: цьому родові доведеться заплатити за все.
52Горе вам, законники, бо ви забрали від людей ключ до знання Бога. Ви самі не входите і перешкоджаєте іншим — тим, хто прагне».
53Коли Ісус виходив звідти, книжники і фарисеї були вороже налаштовані до Нього і тиснули на Ісуса різноманітними запитаннями. 54Вони чекали, щоб зловити Його на слові.